Мікродобрива - це добрива, які мають у своєму складі мікроелементи, такі як бор, марганець, залізо,цинк, мідь та інші. Мікроелементи необхідні для нормальної життєдіяльності рослин, використовуються у мікрокількостях і не можуть бути замінені іншими речовинами. Нестача їх у ґрунті не призводить до загибелі рослин, але є причиною зменшення швидкості й узгодженості протікання біохімічних реакцій.
Значення мікродобрив для сільськогосподарських культур:
- Використання мікродобрив забезпечує високі прибавки врожаю та значно поліпшує якість сільськогосподарської продукції.
- Внесення мікродобрив різко активує розвиток і роботу кореневої системи, збільшуючи доступність сполук фосфору у ґрунті.
- Мікродобрива істотно впливають на ефективність надходження основних елементів живлення (азот, фосфор, калій) у рослини. Надходження азоту значно збільшується за наявності заліза, марганцю і цинку, а надходження фосфору - кальцію і міді.
- Мікродобрива потрібні для повноцінного росту і розвитку рослин оскільки оптимізують мінеральне живлення рослин.
- Мікродобрива відіграють важливу роль у підвищенні стійкості рослин до грибкових збудників, бактеріальних і вірусних захворювань.
Способи використання мікродобрив:
- Передпосівна обробка насіння або замочування коріння живців.
- Позакореневе підживлення.
- Кореневе підживлення.
Найбільш виправданим з економічної точки зору є внесення мікроелементів під час позакореневого підживлення через листя, яке гарантує майже 100 % їх засвоєння. Мікроелементи за листкового внесення в 10 разів ефективніші, ніж за внесення їх у ґрунт, де вони можуть зв'язуватись у недоступні сполуки.
Позакореневе підживлення рослин необхідне в таких випадках:
- Коли порушена діяльність кореневої системи рослин.
- Коли знижена доступність елементів живлення в ґрунті.
- Коли потрібно якомога швидше забезпечити рослину елементами живлення.
- За появи стресових ситуацій.
На ефективність застосування мікроелементів впливає форма, в якій вони знаходяться. Найбільш ефективною є хелатна форма, у якій мікроелементи пов'язані з хелатуючим агентом.
Хелати (від. лат. Chelate – клешня краба) – це натуральні або синтетичні внутрішньокомплексні сполуки, які роблять мікроелементи легкодоступними для рослини.На сьогодні встановлена і доведена висока ефективність мікроелементів у вигляді рідких нетоксичних комплексонів (хелатів). В цих металоорганічних комплексах хелатуючий агент міцно утримує іон металу в розчинному стані хелатного кільця аж до самої миті потрапляння його в рослину.
